Поетам

[Редактор]

Пам'яті В.Симоненка
Із глибин життя народного,
З його мужності, горя й бородьби,
А ще з дитинства напів голодного,
Із нелегкої повоєної доби.

Прийшов вогонь душі гарячої
Слізьми омитої, сумної, зрячої...
Він бачив голод й муку, спалені садки...
Душі живої іскру вклав в рядки.

Та був сміливий, мріяв про величне
Хоч в одязі убогім не новім
В рядках, що він писав було незвичне
Вражаюче безсмертям своїм!

***
Він вірний син землі своєї
І хай не буде забуття
Рядкам його, рядкам про неї
Він дарував життю - життя!
О.В. Вишневська