Ліричні нотки

Вітаю шановну редакцію журналу „Настуня” та всіх її читачів, а також всіх, хто вміє побачити красу в оточуючому світі, всіх, кого благословив Господь різними талантами!

Хочу поділитись з усіма Вами своїми віршами – мріями і сподіваннями, враженнями і спостереженнями. Хотілося б щоб ці мрії надихнули Вас на створення невеличких або великих, але неодмінно талановитих, неповторних творів, які будуть зцілювати наші душі, дарувати відчуття невичерпної любові, що завжди рятує світ...

 

З повагою і захопленням, Олена Роговенко

Троянда

Рожеві пелюстки росою

Блищать на сонечку яскраво,

Дівча з русявою косою

До них всміхається ласкаво

 

Пригадують, коли зимою

Їх снігом вкрила хуртовина,

Як просиналися весною

Кущі троянди несміливо.

 

Ласкаві руки їх кохали,

Дощами небо напувало,

Земля їм надавала сили,

А сонце ніжно зігрівало.

 

Любові квітка і надії,

Між квітами вона – царівна,

Троянда – цвіт моєї мрії –

Велична, ніжна і чарівна.

Я вишиваю ніч зірковими нитками,

Мереживом думок на соннім полотні.

Лягають ці рядки рівненькими стіжками,

Квітчаю рушничок в барвисті кольори.

 

Де буде він лежать? У закуточку серця,

А може простелю на осуд чи хвалу....

Люблю я вишивать свої думки – озерця

І візерунки снів я створювать люблю.

Цвіте весною Україна

Рожево – білим садами,

Гуде в саду сім’я бджолина,

Щоб квіти ці були плодами.

 

Ось літа край, плоди дозріли,

Солодкий мед тече рікою.

Із саду бджоли полетіли,

Щоб повернутися весною.