|
Десь у полі ромашки сумують,
За чарівним дівчам босоногим.
Десь для неї голубки воркують,
Сон жартує дарунком убогим.
У віночок вплітала колосся,
З сподіванням ромашки збирала.
Мов корону вдягла на волосся,
Й щирим серцем своїм здивувала.
Зачаровані квіти зітхали -
І квіткові серця дарували... | 
