Нещасливе кохання

[Редактор]

Одинокі
Стрепенулося серце у грудях,
Заблищали сльози на віях,
Скільки болю і смутку у людях,
Що щасливі й живуть у мріях!
А насправді сумують за щастям,
За блакитю високого неба,
І не мають до кого припасти
Та невже ж так воно й треба?
Заблукали десь їх половини
Може, зовсім на світ не зявились.
Розвіває, мов в полі билини,
От у світі вони й розгубились.
Та невже жити тільки у мріях,
Не зігрівши нікого душею,
І плекати коханя в надіях,
Гірко плакати разом із нею?
О.В.Вишневська

[lart]

Не забывай своих ошибок
Но ты их повторяешь вновь и вновь
И думаешь, что ты опять увлекся
И что все это вовсе не любовь.
А жизнь идет, идет и годы мчатся
Куда-то вдаль, как стая лебедей
Тебе за ними больше не угнаться
И ни о чем уже ты не жалей.
Вот так же и любовь уйдет, а ты все будешь
Ошибки делать и мечтать, летать….
А кто-то в это время будет свято верить
Любить, надеяться и ждат
Lart

[kaspar]

Якщо ти йдеш – іди, не зволікай
Я не заплачу за тобою, так і знай
І не жалій мене, прошу, не треба
Я не боюсь залишитись без тебе.

Якщо пішов – забудь назад дорогу
Що втрачене – назад не повернеш
В житті без мене більше досягнеш….
Тобі болить? Ну так і слава Богу!

Чому застиг – лякає перспектива?
Ти ж чоловік – все у твоїх руках!
А я залишусь – горда і красива…
Спокійна й вільна, ніби дикий птах.

[kaspar]

Я не хочу болеть тобой
И прыгать в омут с головой.
Я не хочу тебя любить,
Но не могу тебя забыть….

Тяжелый камень на душе…
И мне не верится уже
Что счастье заглянет в окно.
Его не жду уже давно…

Как я позволила впустить
В свои мозги страданья нить?
И оттого теперь опять
Гореть, болеть, и умирать…

Я вырву памяти кусок….
Я применю электрошок -
Пусть будет больно мне сейчас….
Но знаю, что в последний раз…

[Вемьюн Тореззз]

Останься со мной!
Нет, уйди...
Я тебя не прощу!
Прости...
(с) Вемьюн Тореззз

[kaspar]

Я опять попала на любовь
И корю себя за это вновь и вновь….
Ненавижу эту боль в груди
Сгинь проклятая, уйди и пропади.

Где взялась вода в моих глазах
И печать печали на устах?
Отчего так тяжко на душе –
Я ведь не могла любить…уже…

Как ты не сильна и горяча
Догорает времени свеча…
И нельзя об этом забывать
Начиная вновь в любовь играть

Хорошо, что знать пришла пора
Не бывает вечного костра….
Все пройдет…и губ твоих тепло
Я забуду – «ЯК І НЕ БУЛО»

[kaspar]

Тобі не треба….та зізнатись мушу…
Запав чомусь мені у душу…
Пройшов повз мене…зачепив…
Ну що ж ти любий наробив…

Я не хотіла й не могла…
Твоєю навіть не була…
Чому так гірко на душі?
Бо ми залишимось – чужі?

Шалено серце калатає,
Гірку про тебе правду знає:
Що всі «так звані» почуття
Ти вже не впустиш до життя…

Я все те знаю…та сьогодні
Переступаю край безодні…
І скоро зникну назавжди….
…………………………………..

[Редактор]

Маленьке серце
Чого болиш, моє серденько?
Чому не спиться й не дріма
У мене ти таке маленьке...
Та болю більшого нема!

Усе тобі, нащось, потрібне
Усе турбує, все болить....
Усі навколо.... й необхідне....
Вже звикла з болем в серці жить....

[Редактор]

Порожнеча.... (Пустота...)

Мов серце більше вже немає
Там пустота, діра і все
Нічого більше не сприймає
Й навколо все тепер пусте

Що ж може й краще безсердечній
Не заболить, не закричить
Вже не обуза біль сердешний
Та як без нього можна жить?

[Редактор]

Вовсе колокола звонить
Кричать, шуметь, да только б жить
Кидаться в крайности во все
Да только, я давно не все

И канитель и суета,
Мне ненавистна пустота,
Безликость толп - скажи зачем?
Для сотни душ телесный плен.

Свободы, солнца ветра в поле
И поскорей бы воли, воли!
И полной грудью задышать
И песнь запеть… и танцевать
.....

[Оксана]

Мое тело тебе не нужно,
Мое сердце и так твое.
А душа моя, непослушная...
Не захочешь ты взять ее.

Я борлась с собой довольно,
Вроде все, не болит душа.
Ты же снова встряхнешь невольно...
Ну, и я сама хороша.

Поманил меня нежным взглядом,
И опять за тобой бегу.
Мне тебя позабыть бы надо,
Да одна беда - не могу.



Оксана Иванюк