Крик Душі

[Редактор]

Чому?

Від чого так в житті буває,
Що справедливості немає?
Один ледачий – має все,
А той працює – й лапу ссе.
Один собі ціни не зложить,
А інший на таланти – „ложить”!
....
О.В. Вишневська

[Редактор]

Мир так устроен дивно
Что как его не крути
Куда не свернёшь, наивно –
Думать, что сбился с пути!

Твой путь нарисуют звезды,
Соприкоснувшись с тобой.
Откорректируют слёзы,
И причиненная боль!

Во всем своем совершенстве
Ошибок не избежать
Мечтания о блаженстве
Себе угождений печать!

Как не стремись к совершенству
Не сможешь не есть, и не спать.
Однажды шагнёшь к блаженству,
И Богом тебе не бывать!

[kaspar]

В дворі сусідньому, якраз поблизу тину,
Росте горіх, старий, як цілий світ.
Гілками-пальцями хапає він хмарини,
І безтурботно, мов мала дитина,
Він випинається на весь могутній зріст.

Малят гойдав він на широких вітах,
Горішком пригощав, ховав від зливи,
І як дитина, він умів радіти,
І разом з дітьми він бував щасливий…

Не знає, бідний, що готують страту
Ті дітлахи, що бігали під ним…
Вони вже виросли. Він став їм заважати.
Він затуляє, бач, город і хату…
Його провина в тім – що став старим…

[Оксана]

Моєму Харкову

Я люблю своє місто, дороги його й ліхтарі,
Старовинні будинки й високі соборні склепіння,
Його вулиці й площі, і зовсім нові, і старі,
Його старість і юність, і вічне глибоке терпіння.
Коли вечір накриє мій Харків шовковим плащем,
І у вікнах, мов зорі, засяють світлинки-іскринки,
Подивуюсь красі, і захочу побачити ще
Моє місто прекрасне у тихі вечірні хвилинки.

О.Іванюк