Цей рушник моя прабабуся вишивала для мами. Подібні
рушнички отримали і дві мамині сестри: прабабуся дуже любила вишивати, а ще
більш вона любила дбати про майбутнє своїх нащадків, даруючи нам тепло своїх вишивок,
свою любов та поради щодо життя. Цей рушник знайомий мені з дитинства. Він прикрашав
вітальню батьків, так само, як і інші бабусині рушники, що змінювали один
одного на образах.
Взагалі, для Чернігівщини характерні рослинні та
квіткові орнаменти на рушниках, а от сорочки мали не лише квіткові, а й
геометричні узори. Та про це згодом.