|
У світі не знайдеться сили,
Що не поступиться мені,
Мене цькували і ловили,
Оті, двоногі й гамірні.
Один із них пішов на мене,
І я - назустріч, ось ще крок...
А він, від страху аж зелений,
Щосили тисне на курок.
Кажу ж, нема такої сили
Щоб подолать мене змогла...
Чи то патрони відсиріли,
Чи доля то була моя,
Йому я лагідно всміхнувся
І радо ревом привітав...
В той день не раз би повернувся - Побачити як він тікав.
В.В. Вишневський
|