 |
Власне сонце
|
|
Я завжди мріяв
мати власне Сонце,
Щоби не знати
хмар, ані дощів,
Прокинувся – а
Сонце вже в віконці,
Й радіти, і
сміятись захотів...
Та мрія вже
ніколи не лишала,
Хоч знав, що не
приборкати зорю,
Життя одного,
певно, дуже мало,
Ну а коли
приборкаю – згорю...
Та що ж робити,
жити якось треба,
І от – у мене
сонях на столі.
Якщо зорю не
можна взяти з неба,
То треба пошукати
на землі.
|
|
|
|
|
|
 |
|
Рекомендуємо:
|
|
