|
|
Метелики на квітах… Літо…
Хвилює теплий вітер жито,
Духмяні пахощі дарує поле,
Коханий – глянь, яка краса навколо!
У небі хмари тануть… чи танцюють,
В гарячі щоки сонечко цілують,
Трава висока пестить і лоскоче,
Отак гуляти б - з ранку і до ночі…
Веде до лісу плутана доріжка,
Цвірчить веселий коник на обніжку,
Дзвенять птахи у серці лісовому,
Залишмось тут! Не треба йти додому…
О. Каспарович
|
