Жіноча сорочка Журнал Настуня

Звісно, спецвипуск «Етнічні мотиви» не може обійтися без вишиванок. Поряд з рушником, чоловічі та жіночі вишиванки є однією із підвалин національної традиції, подекуди навіть елементом національної самоідентифікації. Раніше кожна дівчина та жінка виготовляла вишиванки для себе та своєї родини власноруч. Та сьогодні досить часто в погоні за модою люди купують щось таке, що з вишиванкою має мало спільного. Тому в сьогоднішньому номері ми розповідаємо вам про те, які вишиванки виготовляли наші бабусі та прабабусі. Орнамент, звичайно, можна підібрати на будь-який смак, але основи крою та техніка зшивання лишаються незмінними. До того ж, як Ви самі зможете впевнитись, техніка виготовлення такої сорочки, як чоловічої, так і жіночої, досить проста. Тож навіть якщо Ви не маєте навичок крою, не лякайтесь, Ви зможете! Отже, практичні поради. Жіноча сорочка. Орнамент і схема пошиття подані на цьому розвороті. Дана сорочка була знайдена нами в одному із сіл Лівобережжя. Дана схема відповідає автентичному крою, який використовувався з початку ХІХ століття. Приблизно цей крій відповідає 46-50 розмірам, але, в разі необхідності його можна адаптувати до більшого чи меншого, відповідно змінивши розміри, вказані в сантиметрах. Змінюючи розмір, пам’ятайте: в класичній вишиванці рукав був збірним, а отже, він має бути широким. Також в класичній жіночій сорочці рукав повинен мати змогу перестібатись вище зап’ястка, утворюючи рукав у ¾ (дуже зручно – можна не закочувати, а просто перестебнути). Тому розмір манжета збільшений. Знаком питання (?) на схемі позначена довжина сорочки, що залежить від зросту, і, як правило, коливається в межах 100-150 см. Тобто, цей розмір Ви визначаєте самі відповідно до зросту того, хто носитиме сорочку. Вишивати поділ потрібно орнаментом з манжету. Чоловіча сорочка. Орнамент і схема подані на сторінці 26. Як і жіноча, ця сорочка відповідає моделі, яка використовувалася з початку ХІХ століття, тобто це - автентична українська вишиванка. Надана схема крою приблизно орієнтована на 46-48 розміри, але її можна досить легко адаптувати. Всі розміри подано в сантиметрах. 26 – об’єм зап’ястка. Адаптуючи цей розмір, пам’ятайте, що рукав, як і в попередній сорочці – збірний, тому має бути трохи ширшим і довшим, ніж у звичайній. 55 – довжина від рукавів до краю сорочки, теж коригується. 45+8+8 – ширина передньої та задньої частин сорочки, підбирається відповідно до розмірів того, хто її носитиме. Якщо Ви не впевнені у власних силах щодо крою та пошиття, можна також звернутись до послуг швейного ательє, попередньо вишивши необхідні частини сорочки на дрібній канві. Поради щодо вишивання: обов’язково зашивайте білі елементи всередині узору. Це додасть роботі довершеного вигляду. Для 48-го розміру нагрудну частину потрібно вишивати так: верхня частина – 4 або 5 разів вишиваємо елемент, що повторюється. Для рукавів елемент дублюється залежно від розміру руки 3-5 разів. Вишивка на вороті сорочки дублюється 7-8 разів. Наостанок додамо, що узор відновлено із старої сорочки, люб’язно наданої нам Людмилою Вікторівною Карпухно. Ця вишиванка належала її дідусеві, який був священником в одному із сіл Чернігівщини. Людмило Вікторівно, редакція журналу «Настуня» дякує Вам за допомогу!