Таджмахал

 

Я вигадуватиму тебе - дивний вогник в очах блакитних,

Я вигадуватиму тебе - промінь сонця у пасмах світлих,

Я вигадуватиму тебе - ніжний дотик руки легкої,

І нудний та похмурий день, скільки б сонця в ньому не було,

Все тому, що тебе гукав, ну а ти мене не почула…

І брудна та огидна зима, хоч із білої завірюхи,

Я вигадуватиму кожен день, як зустріну тебе випадково,

Як душа заспіває пісень, як все стане відразу казково.

Вірю я, що нема перешкод, і тебе я зустріти мушу…