Жде ведмедик в гості зайця,
Виглядає у вікно.
Десь немає побігайця,
Мав би бути вже давно…
Ну а наш вухань пухнатий
Стрів метелика і от
Закружляли біля хати
Навигадував пригод…
І загравшись, геть забувся,
Про гостинне ведмежа.
Де подівся день? Незчувся
Де гостинності межа?
Із яскравим новим другом
Вже надвечір пристрибав
Ще й квітучим чистим лугом
Квітів та трави нарвав.
Ведмежа обом зраділо
Хоч і пізно йти гуляти
В дім швиденько запросило
Й заходилось частувати.
