Так хочеться любити життя, людей, все навколо. Сумно, що без «але» тут аж
ніяк не обійтись, бо любити життя в такому критично недосконалому світі – вкрай нелегке завдання. Люди, звісно, є різні:
від майже святих до майже демонів з плоті та крові – як же їх любити, не будучи
Богом? Певно, ніяк.
Як так сталось, що людство на всіх етапах свого існування прагло
досконалого суспільства, справедливості, добробуту та інших чудових речей, а
натомість життя, замість покращуватись, ставало для когось просто нестерпним?
Чому добре одному має бути обов’язково за рахунок іншого? Невже без цього ніяк
не можна? Звідки і коли в людині
з’явилась ця жага до паразитування? Риторично? Аж ніяк. Просто нам до душі
подвійні стандарти, нам подобається бути обдуреними, а дехто все життя живе, ретельно
розігруючи з себе жертву. Спитаєте, чому? Хто знає, хто знає… Певно, в кожному
конкретному випадку є свої нюанси… але й спільне теж є: бути щасливим та чесним
- це відповідальність перед собою, це робота над самовдосконаленням, це пошук все
нових та нових джерел для позитивних емоцій, з яких, як з цеглинок, складається
людське щастя. А от прикидатись «дурнем» та «жертвою обставин» легко, й роль ця
передбачає перекладання вини на інших – зручно, ніяких зусиль, ніяких
виснажливих пошуків істини, ніякої відповідальності ні за себе, ні за когось. А
є ще огидніші створіння, що без докорів сумління (ну нема його, де ж взятись,
коли ще за діда-прадіда не було) користуються плодами чиєїсь праці для
збагачення, для досягнення слави чи статусу, і, як це не дивно, як не сумно,
реально побороти цю навалу істот, що звуть себе людьми, не під силу ні Вам, ні
комусь іншому. Тож де вихід? Як тут полюбити все це навколо?
Не пам’ятаю хто, не пам’ятаю коли, але хтось з дуже і дуже великих людей
сказав: „Хочеш змінити світ - Розпочни з себе!” Тож, не вигадуючи жодної нової
істини, пропоную керуватись цією. Досягти великих змін - можна тільки розпочавши
з себе. Думаєте, це неможливо? А історія знає тисячі прикладів, коли одна
людина змінювала не лише світ навколо, але й хід історії в цілому. Зайве
нагадувати імена, що увійшли в історію, якщо цікаво - перегляньте будь який
підручник з історії, і хоч більшість з них писались в угоду комусь, проте
викреслити імена видатних людей не вдалось нікому. Якби княгиня Ольга не
вдалась до хрещення, її онук Володимир навряд чи охрестив би Русь, і хто знає,
як би ми жили сьогодні? Якби Хмельницький не розпочав війни з поляками через особисту
образу, якою була б зараз наша держава? Якби Карл Маркс не написав чи не видав
свій, «Капітал» як би виглядав світ?
…
Будьте чесні з собою - і світ не стане досконалим, але буде кращим та
світлішим!
