Садовая белая королева

 

Зацвіте у саду ніжним цвітом
Біла квітка, що мати садила,
Привітається щиро із літом,
І з двором, що в дитинстві любила.

І вмиваючись вранці росою,
Ніби сумом моїм за колишнім,
за дівчам із рудою косою,
За усміхненим ранком торішнім.