Конкурс "Я люблю Украину" Журнал Настуня

Доброго Вам дня, дорога Оксано! Нарешті сіла написати листа щоб взяти участь у конкурсі. Хочу запропонувати Вашій увазі кілька своїх віршів. Моя маленька Батьківщина – Ліси прадавні, споконвічні, Стрункі берізки, сосни і ялини, Дуби могутні, явори величні Моя маленька Батьківщина – Луги, що квітнуть веселково, До них мене веде стежина З дитинства дорога й знайома. Моя маленька Батьківщина – Поля, що житом колосяться, І у полях волошки сині, Які мені ночами сняться. Моя маленька Батьківщина – Мій рідний край, в якому народилась, Земля батьків, гніздо родинне, Звідкіль черпаю і снагу, і силу. * * * Я живу у селі, вдалині від суєтного міста, Де сідає спочити натомлене сонце, І, де зорі вечірні яскравим намистом У моє зазирають віконце. Я живу у селі, там , де трави духмяні, І, де роси, мов перли, і кринична вода. Де ночують в лугах кучеряві тумани, І спиняється часу стрімкого хода. Я живу у селі, де ліси і діброви, Де багатства природи і багатства землі. Я сюди повертаюся знову і знову, Повертаюсь з близьких і далеких доріг. * * * Ліси й поля безмежні, неозорі – Тут простір й воля, справжня благодать. Тут забувається печаль і горе І прагне тут душа співать. Тут хочеться здійняти руки, наче крила, Й полинути, як птаха, в небеса. Тут дороге таке усе і миле, Тут мого краю неповторність і краса Лариса Боратинець	Здрастуйте, Шановна Редакціє! ...Виникло бажання прийняти участь в конкурсі „Я люблю Україну, я люблю Батьківщину... Дуже люблю Україну, її природу. Багато подорожувала мальовничими місцями. Люблю річки, квіти, степ. Навчалася на біологічному відділенні університету, де навчили не тільки вчити, а й бачити усю цю красу.... Почуй вітри Почуй вітер, торкнися листя, Відчуй весну ще восени. Бо в світі не знайдеш ти місця, Де так хвилюються лани! Де Чорне море синє-синє, Співають навесні пташки І справжня господиня вміє Варити борщ і галушки. Де віє воля і свобода, А дух козацький ще не вмер Де серцю снилася природу, Де подих мій навік завмер... Нова Україна „Усе найкраще” кажуть люди, Усе в руїнах – не біда! Збудуймо нову Україну Зі щастя, миру і добра! Де мови мирно співіснують, В родинах впевненість і лад. І справжні цінності хвилюють, А гостям кожен щиро рад. Франко, Шевченко, Котляревський Творили їх, їх знає світ Імен цих безліч, тільки треба Ще й самому славити рід Країна тільки та щаслива, Де вільна в виборі людина! З повагою Надія Макаренко	Безручко Аліна Моя любов- як моря сильні хвилі, Де небо зірками всміхається мені, Де тільки є пісня журавлина, Моя любов – це ти, моя Вкраїна! Твої шляхи ведуть до знань, до сонця, Безкраї усмішки чудових дітлахів, Й твої лиш промені сяючі від сонця Простилає милій цій землі. * * * Чужина - це не країна Чужина - це не земля, В мене є одна єдина Моя рідна сторона. Я ніколи не забуду Оті рідні всім місця, Бо для мене на сім світ Україна – є сім’я

Шановна редакціє! Мене звуть стефанія, мені 9 років, я навчаюсь в четвертому класі Джанкойської загальноосвітньої школи №1 ...побачила оголошення конкурсу „ Я люблю Україну, я люблю Батьківщину!”. Посилаю вам свій вірш. Якщо він вам сподобається, це буде подарунком для моєї бабусі і мами. У рибок є ставок, Гніздечко у пташок, А в мене Батьківщина Славетна Україна У неї є і гори І тепле Чорне море, І чисте небо синє. До нього пісня лине Над жовтими ланами – послухайте-но самі! Тут верби над ставками, В садибі – кущ калини, Тут чую голос мами – І все це – Україна! Стефанія Єремчук	Доброго дня, шановна пані Оксана! ...Ще тільки Ви оголосили про конкурси, я вирішила прийняти участь в них... Вірш писався в два етапи. Щось не давало мені його дописати. І от під враженням проведення конкурсу, самі по собі звідкись спливли рядки... Як люблю я небо в вранішню годину, Коли сходить сонце, над моїм селом. І легенький розбишака-вітер ніжно, ніби мама, Розгортає коси над моїм чолом. Заклекочуть бусли на розлогім в’язі. Ось і прийшло літо у своїй красі. І розбудить мама, щоб корову пасти По цілющій вранішній росі. Нічна прохолода злегка обіймає Ще не встигло сонце побороть її. Високо у небі жайворон співає, І дарує світу чарівні пісні. Ольга Шупікова (Сингаївська)	Доброго дня Настуне! Хоч я ще і мала (мені 24 липня виповнилось 11 років) але все ж таки вирішила написати до Вас на конкурс. Живу я у мальовничому селі на Тернополі, Золотинки, е село, у якому народилось багато відомих і славетних людей. Я також умію писати вірші: Рідне моє село Рідне моє село, тепер, Як гість тебе привітаю, Як тут родилась і росла я Стежки ще всі я пам’ятаю До школи я ішла з тобою Перед Хрестом хрестилася сама, Святинею було мені село, Бо в ньому народилась я Я пам’ятаю дідусів старих, У сорочках тих білих по коліна, Тоді їх ще ніхто так не ділив, Бо в мріях була рідна Україна. Петрущак Люба