Спас Журнал Настуня

Одними з найголовніших свят серпня - є три свята Спаса. Зараз складно сказати, як святкували ці свята до прийняття християнства на Русі, але можна впевнено говорити про те, що більшість обрядів та ритуалів дійшли до сьогоднішніх днів із так званих язичницьких часів. Сучасні назви цих свят пов’язані з християнством і присвячені різним подіям, що стосуються Спасителя (Христа).

Перший Спас має назву „Походження древ Христа Господня”. В той же час починається Успенський піст.

Другий Спас – „Преображення Господнє”. В цей день Христос зійшов зі своїми учнями на гору і почав молитися. І скоро обличчя і одяг його засяяли. З’явились до нього Ілля і Мойсей, які давно вже померли, і пролунав голос Господа: „Се є Син Мій улюблений”.

Третій Спас – „Перенесення нерукотворного образу Господнього”. Походження цієї назви має древню історію. Князь Едесси, Авгар, захворів на лепру. Почувши про чудотворця із Палестини (це був Ісус), він послав до нього гінця. Христос після умивання витер своє обличчя рушником, на якому відобразилось зображення обличчя Господа. Гінець відвіз цього рушника князю. І доторк до цього рушника вилікував князя, якому до цього не могли допомогти. Звідси пішла ще одна назва третього Спаса – „Спас на полотні”. Рушник Христа став знаменом на вратній башті Едесси, так як врятував її владику. Так народився звичай захищати вратні башти християнських міст зображеннями Христа, іконками Спасителя. Тому вратна башта московського Кремля називається Спасською.

Перший Спас – 14 серпня за новим стилем називають Медовим або Мокрим. Назва „Медовий” пояснюється тим, що з цього дня розпочинається збір меду. При цьому перші соти приносили в жертву духам, поминаючи таким чином померлих батьків. Друга назва – „Мокрий” – пов’язана з тим, що в цей день проводився обряд освячення води. Як він проходив до прийняття християнства, встановити складно, але, знаючи ставлення древніх слов’ян до духів Землі і Води, можна припустити, що багато рис сучасного обряду дійшли до нас з тих давніх часів. В наші дні після ранкового богослужіння в храмі хресна хода відправляється до водойми. На березі здійснюється молебень, після чого всі купаються. Після людей у воду заганялася худоба, вважалося, що в результаті купання вона стане здоровішою. Крім того, з першого Спаса починається період збору врожаю. Йде інтенсивний збір ягід. Починається підготовка до обмолоту – активно чистяться засіки, готуються токи. Починається також посів озимих. За звичаєм першу пригорщу зерна кидав найстарший член сім’ї. До цього його запрошували звичайним приговором: „Посій, дідусю, першу пригорщу на твоє старече щастя”. Для захисту від нечистої сили під час першого Спасу здійснювався обряд „обсипання маком”: зібравши зерна дикого маку, обсипали ним будинок. Вважалось, що макові зерна захищають від нечистої сили, особливо від відьом.

Другий Спас – 19 серпня – Яблучний Спас. Назва ця пов’язана з тим, що з цього часу починався збір яблук та овочів. До цього часу їсти садові яблука заборонялося. Існувало повір’я, що в того, хто з’їсть яблука раніше Спаса, померлі діти не отримають яблука в раю. В день другого Спаса здійснювався і ритуал благословіння плодів. На столах розкладалися зібрані горох, огірки, ріпа і після молитви вдячності Матері Землі волхв благословляв плоди. Господарі жертвували на користь жебраків „начатки” – невеликі порції кожного із зібраних ними плодів. Звідси виникла приказка: „На Спаса і жебрак яблучко з’їсть”.

Третій Спас – 29 серпня – Хлібний Спас. В цей день вперше пекли пироги із зерна нового врожаю. В місцях великих ярмарків з третього Спаса починався торг полотном. Також з третього Спаса починався збір лісових горіхів.