Я для мами квітку
зірвала,
Щоб із літом її
привітати,
Ну а мама на те
відказала:
„Ой, не треба
природи псувати.
Хай би квітка
росла – підростала,
Ще не день
милувалась в садочку,
Краще б ти її
малювала,
Олівцями на
чистім листочку”.
Я не буду більш
квітів зривати,
Намалюю букетик у
вазі,
Мамі треба тепло
дарувати,
І не в квітах тепло, а в увазі.
О.Вишневська