 |
Вьюнок
|
|
Десь там по тину
закрутились
Яскраві китички
квіток,
Немов зненацька
загубились
І заховались в
холодок.
Така в них примха
- дертись вгору,
Пускати вусики
свої,
І скільки б не
було простору,
Їм ліпше там, де
солов’ї.
До неба чистої
блакиті
Небесно-синії
квітки,
В зеленім листу
оксамиті
Мов би загублені
рядки...
|
|
|
|
|
|
 |
|
Рекомендуем:
|
|
