|
У безтурботній блакиті дитинства, можна вигадувати нові слова, та навіть нові країни. Можна пройтись стежками з хмаринок чи мчати на них пригодам назустріч. Необмежена умовностями дитяча уява будує фортеці та казкові замки, вигадує найнеймовірніші історії, розважаючи себе та оточуючих. Шкода, що дитинство швидкоплине, й до нього не можна повернутись, не можна знайти стежку, яка би вела назад до щасливих безтурботних днів вигаданих історій. |
