|
***
У садочку вишневім між вітів
Ти і я у місячнім сяйві,
Поміж вишні духмяних квітів
Ти і я у травневім розмаї,
Ми говорим про світу жорстокість
І про час, що швидко минає,
Ми говорим про вічний неспокій
І від нас щасливіших немає,
Ми говорим годину й другу,
Вечір в ніч переходить стиха,
А життя - з чорної в білу смугу,
Де немає вже того лиха.
Все минає – бо час не спинити,
Ти говориш, що любиш слухать
Я для тебе – люблю говорити!
О.В. Вишневська | 
